На вшанування багатовікової історії державотворення та символіки, Указом Президента у 2004 році встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щороку 23 серпня.
Наш стяг — один із головних символів країни:

жовто-синє полотнище з двох рівних смуг (співвідношення 2:3);

уособлює єдність, гідність, честь та свободу.

4 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою.

28 січня 1992 року його офіційно затвердили як Державний Прапор України.

Витоки сягають XIII ст. Руського королівства, коли синя та жовті барви позначали державу короля Данила у ХІІІ
столітті. У 1410 році воїни Львівської землі йшли у бій під синім прапором із золотим левом.

У 1848 році, під час «Весни народів»-– підйом демократичних івизвольних рухів у Європі синьо-жовті барви стали символом українців Тоді й відродився історичний символ Руського королівства – лев.
Разом із жовтим та синім кольорами він став національним знаком українців

На початку ХХ століття, після падіння царату в Російській імперії та на тлі національно-визвольного руху, такий стяг поширився всією Україною. Під синьо-жовтими прапорами проходили багатотисячні мітинги. Під ними вирушали на
фронт. Офіційно цей стяг в Українській Народній Республіці затвердили 27 січня1918 року в Тимчасовому законі про флот. Після окупації України більшовикамиза синьо-жовтий карали. Попри це, питомо українські кольори лишалися нашим символом. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції
протесту та непокори відбувалися під національним стягом

Після відновлення незалежності у 1991 році саме цей прапор знову став символом нашої держави.


Державний Прапор України — це наша єдність, свобода і гідність!